«Не вам воювати в цьому, поставтеся й станьте, і побачите, що Господнє спасіння з вами» – 2 Хроніки, 20: 17
Більше місяця наш сайт був неактивним, оскільки бракувало грошей оплачувати його. Слава Богу! Адже за цей час якихось особливих змін в нашому житті не сталося. Пройшло 5 місяців, а ми так само чекаємо Бога, Його водійства, без Нього не хочемо робити ні кроку. Поступово Бог влаштовує все навкруги і, здавалося б, налагоджує наше життя в Таджикістані.
Чоловік веде курси програмування для підлітків в приватній школі, останній місяць основна частина часу і сил спрямована туди. Слава Богу за цю роботу, адже це саме те, що подобається моєму чоловікові, і у нього добре виходить.
Є і свої труднощі – йому досі не дали візу для роботи, але ми молимося про це.
Також чоловік допомагає сестрам в проведенні семінарів для підлітків, зокрема для хлопчиків. І вже почав проводити кожного тижня молодіжні зустрічі для віруючих дівчат і хлопців. Мабуть, на сьогодні це дається йому складніше всього. Але в той же час, це надихає і примушує більше шукати Божого водійства, Божого слова для кожного окремого випадку.
«Коли хто говорить, говори, як Божі слова. Коли хто служить, то служи, як від сили, яку дає Бог, щоб Бог прославлявся в усьому Ісусом Христом» -1-е Петра, 4:11
Клуб настільних ігор росте і процвітає, Бог приводить нових людей. Зараз ми проводимо ігри двічі на тиждень: в середу на російській мові і в неділю на англійській (на таджицькій ще не можемо проводити, оскільки досі не почали вчити мову). Ігри безкоштовні, тому приходити можуть навіть школярі (від 16 років, щоб у нас не було проблем із законом). Також я кілька разів проводила ігри окремо для дівчат, оскільки тут не всі дівчата готові грати в одній компанії з чоловіками.
Один раз ми виїжджали до моря з людьми з клубу, це був хороший благословенний час для спілкування і знайомства ближче. Днями плануємо виїхати в гори, оскільки багато хто з ігрового клубу ніколи не був в горах, хоча до них їхати всього 3-4 години.
У вересні ми знову виїжджали через кордон, щоб оновити документи на ввезення машини. Заразом відвідали нових друзів в Узбекистані – сімейну пару і молодого учителя з Індії. Ми познайомилися на ігровому клубі! Дивовижний наш Господь, ще три місяці тому ми не знали цих людей, а зараз з такою радістю відвідуємо їх в іншій країні, неначе це наші давні родичі. Сімейна пара – християни, не так давно почали йти за Христом, так зворушливо і трепітно спостерігати, як Бог їх благословляє. А учитель з Індії поки не прийняв Ісуса, але шукає істину щосили, в усіх можливих релігіях-теоріях-забобонах. Ми молимося за нього, віримо, що скоро свідчитимемо про його порятунок (чи є що неможливе для Бога?)
Я ж, як і раніше, не працюю, не несу ніякого служіння в церкві і навіть не беру участь в тих семінарах і молодіжках, які проводить мій чоловік. Більшість часу я проводжу удома, займаючись звичайними побутовими справами і слухаючи лекції по душеопікунству (благословенний учитель С.Вітюков записав більше 40 лекцій). Іноді (рідко) я їжджу поспілкуватися з кимось з сестер, іноді (ще рідше) зустрічаюся з невіруючими дівчатами.
Основний мій фокус зараз спрямований всередину сім’ї (підтримка чоловіка духовно і морально), всередину себе і всередину Бога (вивчення Писання і молитва). Я вчуся чути Бога і бути з Ним настільки близько, наскільки це можливо (при Ісусовім лоні, як Іоанн). І Бог не залишається у безмовності, Він все більше відкривається мені через Своє Слово, через братів і сестри, через знамення, через пророцтва з інших міст.
Цей дійсно особливий час – час слухати Бога. Я безмірно вдячна моєму чоловікові за те, що він дає мені таку можливість зараз і не вимагає йти на роботу (хоча фінансово ми постійно «на нулі», але це дає додатковий стимул постійно шукати Бога і вчитися повністю довіряти Йому кожен новий день).
Ми продовжуємо молитися за Таджикистан в трьох напрямах: чесність, чистота і мир в сім’ях. Іноді ми виїжджаємо на невелику гору і молимося там за усе місто. І здавалося б, все налагоджується, приходить якась зовнішня стабільність (іноді майже рутина). Але усередині ми як і раніше в режимі очікування: Господь приготував для нас тут щось ще цікавіше, треба тільки дочекатися.