Велика радість – бачити, як Бог Сам усе влаштовує в нашому житті.
За цей короткий час у Таджикістані нашою втіхою був клуб настільних ігор, що утворився «якось випадково» (але ми ж знаємо, що випадковостей у цьому світі не буває). Ми бачили, що Сам Бог веде і спрямовує цю справу, приводить людей, посилає ігри, приміщення, устрій у всьому і завжди.
На кінець жовтня в чаті клубу було вже понад 70 осіб, у нашому арсеналі налічується 10 всесвітньо відомих ігор, двічі на тиждень на ігро-вечір приходило близько 20 людей, а постійні відвідувачі навіть самі запропонували складатися коштами на купівлю нових настолок (бо хороші якісні ігри коштують не дешево).
І хоча прямо проповідувати про Христа під час ігор ми не можемо, але ми будуємо стосунки з місцевою молоддю і намагаємося сіяти в їхні серця насіння Небесного Царства. І Бог дає таку можливість, посилаючи нам різні ситуації. Наприклад, нова гра називається «Еволюція», уже сама ця назва стала приводом для цікавих бесід на серйозну тему: теорії створення світу (мій чоловік непогано орієнтується в цій темі і може навести вагомі аргументи на користь теорії креаціонізму на противагу теорії еволюції, дякувати Богу). Віримо, що через подібні бесіди Бог робить якийсь процес у серцях людей.
«Царство Небесне подібне до закваски, яку жінка, взявши, поклала в три міри борошна, доки не скисло все» – від Матвія, 13:33
Але в листопаді нас попросили більше не збиратися в нашому звичному місці, бо ми не приносимо вигоди власнику кафе, а місця займаємо вже багато. Ми були навіть раді цьому, тому що бачили, що для нашої компанії, яка зростає, вже потрібне приміщення побільше. Оскільки від самого початку цей клуб – справа рук Бога, ми не хвилювалися, знаючи, що Він Сам що-небудь придумає.
До того ж, під час недільного зібрання одна сестра сказала, що Бог хоче, щоб ми закінчили цю справу і більше не збирали невіруючу молодь на настільні ігри. Ми з чоловіком подумали: не ми це починали – не нам і закінчувати. І вирішили просто чекати, що ж Бог робитиме далі: закінчить це все Сам чи якимось дивом Сам виведе на якийсь новий рівень.
Наступного дня один із постійних відвідувачів повідомив, що знайшов відповідне місце для ігор, для нас це була відповідь від Бога: ігровому клубу «Khugand Games» – бути! Але коли ми провели ігри в цьому кафе, то стало зрозуміло: нам не підходить це місце. Занадто багато шуму, зовсім невідповідна обстановка для настільних ігор.
Потім інший постійний відвідувач ігор запропонував зібратися в приміщенні, де він працює адміністратором. Це місце виявилося ідеальним у всіх аспектах. Але поки невідомо, чи дозволить керівництво цього закладу проводити там ігри на постійній основі.
Ситуація на кінець листопада така: за останні три тижні ми збиралися лише двічі, при цьому щоразу в різних місцях. Ми віддаємо все це в руки Бога і довіряємо Його керівництву. Звичайно, ми не сидимо бездіяльно – запитуємо у різних людей про підходяще місце для настільних ігор. Але водночас, ми допускаємо варіант, що Бог хоче закінчити цю справу. Він краще знає, коли потрібно зупинитися, навіть якщо по-людськи здається, що все тільки-тільки починається.
У будь-якому разі, ми прийняли рішення молитися і чекати, не поспішати щось робити своїми силами, бо хочемо знову побачити славу Божу в цій справі.
«Не вам битися цього разу; ви станьте, стійте, і дивіться на спасіння Господнє, що посилається вам» – 2-е Пар. 20:17