«Я навчився бути задоволеним тим, що у мене є.
Вмію жити і в убогості, вмію жити і в достатку; навчився насичуватися і терпіти голод, бути і в обіллі, і в нестачі.
Все можу в Ісусі Христі, що зміцнює мене» (Філіппійцям 4:11-13)
Досить часто, як від невіруючих родичів, так і від братів-сестер у Христі, ми чуємо питання: «А за що ви зараз живете?» Іноді є логічна і зрозуміла відповідь: чоловік підробляє. Але частіше ми в легкому збентеженні відповідаємо: «Та ось, і самі не знаємо, грошей немає, а потреби ні в чому не маємо, Бог благословляє всім необхідним». Хвалимося Господом, друзі!
«Все, що потрібно для того, щоб жити і служити Богу, дано нам божественною владою Ісуса» (2-е Петра 1:3).
Майже рік життя біля лінії фронту в Україні навчив нас радіти малому і бути вдячними за кожне благо: за теплу суху постіль, чисту воду, мирний сон. Це вже так багато! Бувало, ми спали в сирому холодному підвалі, а бувало – на підлозі спортзалу з десятками біженців, але були ночі і дні, коли ми не спали зовсім, і тоді вже все одно на холод і сирість, хочеться просто тиші.
У Таджикістані ж Бог благословив нас комфортною просторою квартирою і мирним небом, чим ми кожен день, без перебільшення, щиро насолоджуємося!
У той же час, на тій же війні ми мали і великі благословення, не тільки духовні, а й матеріальні. Ми були забезпечені всім, в прямому сенсі, всім, що нам потрібно, і навіть всім, чого нам хотілося. Зізнаюся, ми ще не навчилися зовсім не хотіти земних благ, хочеться і поїсти ситно, і шампунь хороший, і їздити на машині теж хочеться. Але наш Бог добрий і люблячий, Він знає всі наші бажання і часто дає нам навіть більше, ніж ми просимо.
«А Тому, Хто діє в нас силою може зробити незрівнянно найбільше, чого ми просимо, або про що думаємо, Тому слава в Церкві у Христі Ісусі в усі пологи, від століття до століття» (Ефесянам 3:20-21).
Зараз, у Таджикістані, ми не маємо постійного заробітку або спонсорської підтримки. За що ми живемо? Сам Бог повністю забезпечує нас усім необхідним для життя і служіння. Він залишається вірним, як і завжди! Бог посилає Свої благословення (не тільки фінансові, а й продукти, одяг, паливо для машини та інше) з найбільш несподіваних джерел – щоразу це маленьке диво! Часто нас благословляють наші батьки, але ми ніколи не просимо їх про це.
Для нас забезпечення – це питання довіри до Бога, а також питання терпеливого очікування. Бувають дні, коли немає можливості купити навіть хліб (тільки не говоріть про це моїй мамі!), і тоді я печу коржики і дякую Богові за те, що є борошно. При цьому я не хвилююся, тому що точно знаю, що Бог пошле нам хліб до того, як це борошно закінчиться.
«Я був молодий і зістарився, і не бачив праведника залишеним і нащадків його просячими хліба: він усякий день милує і в борг дає, і потомство його в благословення буде» (Псалтірь 36:25-26)
Але очікування – це не бездіяльність. Тому чоловік завжди відкритий для можливості підзаробити своїми руками, як і апостол Павло був не проти шити намети, Бог благословляє і таким чином. До того ж, коли вдається заробити своєю працею, ми можемо без докорів сумління витратити частину грошей на сімейну поїздку в гори або на море, просто насолоджуючись благодаттю.
Хотіла ще написати про закон сіяння і жнив, як він явно працює в нашому житті на всі 100%. Але знаєте, все таки Бог забезпечує Своїх дітей, як люблячий Батько, не за якісь заслуги і правильні дії, не за кількість пожертвувань або годин у служінні, але – по благодаті, тому що любить. Не втомлюся хвалитися Господом!
«Шукайте ж найперше Царства Божого й правди Його, і це все вам прикластися» (Матвія 6:33).